ISSN 0564-3783  



Головна
Контакти
Архів  
Тематика журналу
Підписка
До уваги авторів
Редколегія
Мобільна версія


In English

Export citations
UNIMARC
BibTeX
RIS





Cистемна біологія як ефективний інструмент дослідження впливу малих доз хронічного опромінення на рослини в Чорнобильській зоні

Данченко М.М., Клубисова К., Кривохижа М.В., Бережна В.В., Сакада В.І., Хайдук М., Рашидов Н.М.

Оригінальна работа 




РЕЗЮМЕ. Обсуждаются различные методологические подходы для исследования трансгенерационных изменений метаболических путей в семенах сои и льна в процессе адаптации к хроническому облучению в Чернобыльской зоне отчуждения. Сочетание общих биологических и тонких методов, таких как гномика, протеомика, цитогенетические методы, мутагенез, позволяет проанализировать системный ответ организма и выявить скрытые эффекты хронического облучения у растений Чернобыльской зоны. Особенно эффективны подходы протеомики, которые варьируют от идентификации синтеза и фолдинга отдельных белков к характеристике посттрансляционных модификаций, профилей экспреcсии, синтеза протеинов в период заполнения семян после цветения до полной зрелости или белковых взаимодействий при росте и развитии растений под перманентным воздействием стрессовых факторов. Применение протеомики открывает новые горизонты в понимании скрытых механизмов действия малых доз хронического облучения на живые клетки и дает возможность визуализировать метаболические изменения независимо от их транскрипци-онной, трансляционной или эпигенетической природы.

Обговорюються різні методологічні підходи для дослідження трансгенераційних змін метаболічних шляхів в насінні сої та льону в процесі адаптації до хронічного опромінення в Чорнобильській зоні відчуження. Поєднання традиційних та новітніх методів, таких як геноміка, протеоміка, цитогенетичні методи, мутагенез, дає змогу проаналізувати систем-ну відповідь організму та виявити приховані ефекти хронічного опромінення у рослин Чорнобильської зони. Особливо ефективні підходи протеоміки, які варіюють від ідентифікації синтезу і фолдингу окремих білків до характеристики посттрансляційних модифікацій, профілів експресії, синтезу протеїнів в період заповнення насіння після цвітіння до повної зрілості або білкових взаємодій при зростанні і розвитку рослин під постійним впливом стресових факторів. Застосування протеоміки відкриває нові горизонти в розумінні прихованих механізмів дії малих доз хронічного опромінення на живі клітини та дає можливість візуалізувати метаболічні зміни незалежно від їх транскрипційної, трансляційної або епігенетичної природи.

Ключові слова: Чернобыльская АЭС, хроническое облучение, радионуклиды, протеомика, геномика, адаптация растений
Чорнобильська АЕС, хронічне опромінення, радіонукліди, протеоміка, функціональна геноміка, адаптація рослин

Цитологія і генетика 2016, том 50, № 6, C. 60-79

E-mail: nrashydov yahoo.com

Данченко М.М., Клубисова К., Кривохижа М.В., Бережна В.В., Сакада В.І., Хайдук М., Рашидов Н.М. Cистемна біологія як ефективний інструмент дослідження впливу малих доз хронічного опромінення на рослини в Чорнобильській зоні, Цитологія і генетика., 2016, том 50, № 6, C. 60-79.

В "Cytology and Genetics". Якщо тільки можливо, цитуйте статтю по нашій англомовній версії:
M. Danchenko, K. Klubicova, M. V. Krivohizha, V. V. Berezhna, V. I. Sakada, M. Hajduch, N. M. Rashydov Systems biology is an efficient tool for investigation of low-dose chronic irradiation influence on plants in the Chernobyl zone, Cytol Genet., 2016, vol. 50, no. 6, pp. 400–414
DOI: 10.3103/S0095452716060050


Copyright© ICBGE 2002-2020 Coded & Designed by Volodymyr Duplij Modified 14.08.20