РЕЗЮМЕ. Целью настоящего исследования было изучение ассоциации полиморфизма ss469415590 гена IFNL4 с эффективностью лечения пег-интерфероном/рибавирином в группе пациентов с хроническим гепатитом С. Группа исследования состояла из 92 неродственных пациентов, моноинфицированных вирусом гепатита С генотипа I: группа «случаи» - 29 пациентов с поздним или отсутствующим вирусологическим ответом; группа «контроль» - 63 больных с устойчивым вирусологическим ответом. Материалом исследования была геномная ДНК. Генотипирование проводили с использованием аллель-специфической ПЦР. Статистический анализ осуществляли с помощью пакетов GENEPOP и OpenEpi. Полученные результаты показали, что генотип ss469415590 ΔG/ΔG ассоциирован с плохим вирусологическим ответом (OR = 3,62; ДИ 95%: 1.12-11.67) на терапию пег-интерфероном/рибавирином у больных хроническим гепатитом С из Украины.
Метою даного дослідження було вивчення асоціації поліморфізму ss469415590 гена IFNL4 з ефективністю лікування пег-інтерфероном/рибавірином в групі пацієнтів, хворих на хронічний гепатит С. Група дослідження складалася з 92 неспоріднених пацієнтів, моноінфікованих вірусом гепатиту С генотипу І: група «випадки» - 29 пацієнтів з пізньою або відсутньою вірусологічною відповіддю; група «кон-троль» - 63 хворих із стійкою вірусологічною відповіддю. Матеріалом дослідження була геномна ДНК. Генотипування проводили з використанням алель-специфічної ПЛР. Статистичний аналіз здійснювали з використанням статистичних пакетів GENEPOP і OpenEpi. Отримані результати показали, що генотип ss469415590ΔG/ΔG асоційований з поганою вірусологічною відповіддю (OR = 3,62; ДІ 95%: 1.12-11.67) на терапію пег-інтерфероном/рибавірином у хворих на хронічний гепатит С з України.
Ключові слова: IFNL4, фармакогенетический маркер, гепатит C, эффективность лечения
IFNL4, фармакогенетичний маркер, гепатит C, ефективність лікування
