Залучення інтрогресій від Aegilops mutica до геному м’якої пшениці

РЕЗЮМЕ. Интрогрессия генетического материала от дикорастущих сородичей в геном мягкой пшеницы остается актуальной, так как является естественным неиссякаемым источником обогащения генофонда пшеницы генами, которые улучшают ее адаптивный потенциал. Гексаплоидные линии F₅ пшеничного типа созданы методом гибридизации между мягкой пшеницей Аврора (AABBDD) и геномно-замещенным амфидиплоидом Авротика (AABBTT), который включает в состав своего гексаплоидного генома диплоидний геном ТТ сородича пшеницы Aegilops mutica вместо субгенома DD мягкой пшеницы Гибриды F₁–F₃ выявили ограниченную самофертильность, существенно возросшую для некоторых производных в F₄–F₅. Во всех генерациях создание линий сопровождалось цитологическим контролем количества хромосом, которое колебалось в целом по генерациям от 33 до 46 и стабилизировалось для большинства потомков на 42 хромосомах в F₄ при условии отбора в каждой генерации растений с числом хромосом 40–44. Интрогрессивные линии F₄ берут начало от девяти самофертильных растений F₂, отличаются от Авроры некоторыми признаками морфологии растений и демонстрируют наличие в геноме чужеродной ДНК по результатам дот-блот гибридизации с геномной ДНК Aegilops mutica в качестве зонда.

Інтрогресія генетичного матеріалу від дикорослих родичів до геному м’якої пшениці залишається актуальною, оскільки є природним та невичерпним джерелом збагачення генофонду пшениці за генами, що покращують її адаптивний потенціал. Гексаплоїдні лінії F₄–F₅ пшеничного типу створено методом гібридизації між м’якою пшеницею Аврора (AABBDD) та геномно-заміщеним амфідиплоїдом Авротіка (AABBTT), який включає до складу свого гексаплоїдного геному диплоїдний геном ТТ від родича пшениці Aegilops mutica замість субгеному DD м’якої пшениці. Гібриди F₁–F₃ мали обмежену самофертильність, яка істотно зросла для деяких похідних у F₄–F₅. У всіх генераціях створення ліній супроводжувалось цитологічним контролем кількості хромосом, яка коливалась в цілому за генераціями від 33 до 46 та стабілізувалась для більшості нащадків на 42 хромосомах у F₄ за умов добору в кожній генерації рослин з кількістю хромосом 40–44. Лінії F₅ беруть початок від дев’яти самофертильних рослин F₂, відрізняються від Аврори за деякими ознаками морфології рослин та демонструють наявність у геномі чужинної ДНК за даними дот-блот гібридизації з геномною ДНК Aegilops mutica як зондом.

Ключові слова: інтрогресивні лінії, м’яка пшениця, Aegilops mutica, множинні інтрогресії, ознаки морфології пшениці, каріотип, дот-блот гібридизація