Целью настоящей работы было оценить связь между полиморфизмом I/D гена ангиотензин-превращающего фермента (АПФ) (rs4340) и уровнем повреждений ДНК у больных артериальной гипертензией (АГ). АПФ I/D полиморфизм определяли с помощью ПЦР у 170 мужчин с диагнозом АГ и 64 доноров без заболевания. Методом проточной цитометрии определяли уровень клеточной гибели, микроядер и распределение лейкоцитов периферической крови по фазам G1/G0, S, G2/M клеточного цикла. Дополнительно образцы цельной крови инкубировали in vitro при 4 °С на протяжении 24 ч для стимулирования повреждений ДНК. Сниженная частота клеток в синтетической фазе S и увеличенный уровень микроядер отмечены у пациентов с АГ по сравнению с группой контроля (p < 0,05). При этом достоверное повышение микроядер выявлено у пациентов c генотипом II, но не у носителей генотипов ID и DD. В условиях инкубации крови in vitro у здоровых мужчин с генотипом II наблюдалась наиболее активная гибель клеток и формирование микроядер. У пациентов с АГ наиболее высокий рост микроядер на фоне инкубации зафиксирован среди носителей генотипа DD. Полученные данные свидетельствуют о том, что полиморфизм I/D АПФ является важным определяющим фактором в процессах клеточной гибели и повреждений ДНК у здоровых мужчин и больных АГ.
РЕЗЮМЕ. Метою даної роботи було оцінити зв’язок між AПФ I/D (rs4340) поліморфізмом і рівнем пошкоджень ДНК у хворих на артеріальну гіпертензію (АГ). Досліджувана популяція складалася з 170 пацієнтів чоловічої статі з діагнозом АГ і 64 донорів без захворювання. Методом проточної цитометрії визначали рівень клітинної загибелі, клітин з мікроядрами і розподіл лейкоцитів периферичної крові за фазами G1/G0, S, G2/M клітинного циклу. Додатково цільну кров інкубували in vitro при 4 ºС протягом 24 год для стимулювання пошкоджень ДНК і загибелі клітин. Знижену частоту лейкоцитів в синтетичній S фазі клітинного циклу і збільшений рівень мікроядер мають пацієнти з АГ в порівнянні з обстеженими групи контролю (p < 0,05). При цьому достовірне підвищення мікроядер зазначалося у пацієнтів з генотипом II (p < 0,05), але не у носіїв генотипів ID і DD. В умовах інкубації крові in vitro у здорових чоловіків з генотипом II зазначена найбільш активна загибель клітин (p < 0,05) і формування мікроядер (p > 0,05). У пацієнтів з АГ найбільш високе зростання мікроядер після інкубації показано серед носіїв генотипу DD (p < 0,05). Отримані дані свідчать про те, що поліморфізм AПФ I/D є важливим визначальним чинником у процесах клітинної загибелі і пошкоджень ДНК у здорових чоловіків і хворих АГ.
Ключові слова: повреждения ДНК, полиморфизм АПФ I/D, ангиотензин, гипертензия, клеточная гибель, апоп тоз, микроядра
