РЕЗЮМЕ. Генетическую структуру разных группировок рапаны в северо-западной части Черного моря изучали путем анализа изозимных спектров, кодируемых аллелями генов восьми разных локусов. Установлено, что по четырем из восьми исследуемых локусов распределение генотипов и соответственно аллелей достоверно отклонялось от предусмотренного уравнением Харди-Вайнберга. Изучаемые группировки рапаны характеризуются незначительным преобладанием количества гетерозигот по сравнению с гомозиготами, что свидетельствует об отсутствии тесного инбридинга среди особей определенной группировки. С помощью F-, G-статистики и расчета генетических дистанций по Нею обнаружено, что генетическая дифференциация между группировками рапаны разных исследуемых акваторий незначительна.
Шляхом аналізу ізозимних спектрів, кодованих алелями генів восьми різних локусів, вивчали генетичну структуру різних поселень рапани в північно-західній частині Чорного моря. Встановлено, що за чотирма з восьми досліджуваних локусів розподіл генотипів і відповідно алелів достовірно відхилявся від передбаченого рівнянням Харді-Вайнберга. Досліджувані угруповання рапани характеризуються незначним переважанням гетерозигот над гомозиготами, що свідчить про відсутність тісного інбридингу серед особин певного угруповання. За допомогою F-, G-статистики та розрахунку генетичних дистанцій за Неєм виявлено, що генетична диференційованість між угрупованнями рапани різних досліджуваних акваторій незначна.
Ключові слова: Rapana venosa, популяция, генетическая структура, изозимы
Rapana venosa, популяція, генетична структура, ізозими
