Масштаби використання генної інженерії з метою покращення біологічних властивостей різноманітних організмів постійно зростають. Для доставки генетичного матеріалу в клітини-мішені застосовують як вірусні, так і невірусні носії. Серед останніх найбільш перспективними вважають полімерні матеріали природного і синтетичного походження. Такі полімери проявили високу ефективність у доставці ДНК в клітини тварин, проте рослинні клітини виявилися малочутливими до їхньої дії. Нами описано метод генетичної трансформації протопластів моху Ceratodon purpureus (Hedw.) Brid., що базується на використанні нових поверхнево-активних полімерних носіїв контрольованої довжини та заряду, які містять ланцюги диметиламіноетилметакрилату. Цей метод дозволяє одержати більше транзієнтних і стабільних трансформантів моху із розрахунку на мікрограм ДНК порівняно з відомим протоколом із використанням поліетиленгліколю. Він є більш простим і зручним у ви-користанні, а також дешевшим, ніж метод «генної гармати». Розглядаються перспективи подальшого вдосконалення структури і функціональних характеристик нових носіїв для доставки генетичного матеріалу в клітини рослин.
Масштабы использования генной инженерии с целью улучшения биологических свойств различных организмов постоянно растут. Для доставки генетического материала в клетки-мишени применяют как вирусные, так и невирусные носители. Среди последних наиболее перспективными считаются наноразмерные полимерные материалы природного и синтетического происхождения. Такие полимеры проявили высокую эффективность в доставке ДНК в клетки животных, однако растительные клетки оказались малочувствительными к их действию. Описанный нами метод генетической трансформации протопластов мха Ceratodon purpureus (Hedw.) Brid. основан на использовании новых поверхностно-активных полимерных носителей контролируемой длины и заряда, содержащих цепи полиДМАЕМ. Этот метод позволяет получить больше транзиентных и стабильных трансформантов мха из расчета на микрограмм плазмидной ДНК по сравнению с известным протоколом, который базируется на использовании полиэтиленгликоля. Метод является простым, более удобным и дешевым, чем метод «генной пушки». Рассматриваются перспективы дальнейшего совершенствования структуры и функциональных характеристик новых носителей для доставки генетического материала в клетки растений.
Ключові слова: генетическая трансформация протопластов, поликатионные носители ДНК, мох Ceratodon purpureus
генетична трансформація протопластів, полікатіонні носії ДНК, мох Ceratodon purpureus
