Проведенo аналіз експресії генів основного білка мієліну (MBP, myelin basic protein) та гліального фібрилярного кислого білка (GFAP, glial fibrillary acydic protein) в гліальних пухлинах головного мозку людини для визначення специфічності експресії цих генів в залежності від типу пухлин та ступеня їх злоякісності. За результатами аналізу з використанням Нозерн-блот гібридизації виявлено низький вміст мРНК MBP у зразках астроцитарних гліом II–IV ступенів злоякісності i набагато вищий вміст у прилеглій до них перифокальній зоні, яка виказує гістологічні ознаки нормального головного мозку. Переважна частина дифузних астроцитом і анапластичних астроцитом характеризуються низьким рівнем експресії гена MBP i високим рівнем експресії гена GFAP, aлe можливо виділити окремий підтип дифузних астроцитом та анапластичних астроцитом з високим рівнем експресії гена MBP, що може бути відображенням різних молекулярних шляхів виникнення астроцитом. Дуже низький вміст або відсутність мРНК MBP були виявлені в олігодендрогліомі та у всіх олігоастроцитомах. Дані Нозерн-гібридизації корелюють з серійним аналізoм генної експресії (SAGE). Отримані результати свідчать про те, що MBP не є специфічним молекулярним маркером пухлин олігодендрогліального походження, aлe дослідження відносних рівнів мPНK МВР i GFAP може бути корисним для розпізнавання гліальних пухлин і ці два гени разом із дослідженими нами раніше YKL-40 і TSC-22 можуть бути включені до панелі генів для визначення так званих «генних підписів (сигнатур)» пухлин головного мозку. Однак суворі вимоги щодо клінічного значення цих «генних сигнатур» не можуть бути сформульовані без їхньої перевірки на великій кількості клінічних зразків.
Ключові слова:
