Изучен полиморфизм 61 сорта нута европейского происхождения по 13 микросателлитным локусам. Выявлены 47 аллельных вариантов. Три локуса были мономорфными, остальные проявляли полиморфизм. Генетическое разнообразие сортов нута по всем локусам, определяемое индексом генетического разнообразия Неи, составило 0,41. Сделан вывод о незначительном разнообразии сортов нута стран Европы по микросателлитным локусам. Наиболее полиморфной группой оказались сорта нута из России (D = 0,38), а наименее полиморфной – испанские сорта (D = 0,25). Построено согласованное дерево, отражающее наиболее вероятную дивергенцию сортов европейского происхождения, обсуждаются возможные причины объединения сортов нута из разных стран в один кластер.
Г.Є. Акініна, В.М. Попов ПОЛІМОРФІЗМ МІКРОСАТЕЛІТНИХ ЛОКУСІВ У СОРТАХ НУТА ЄВРОПЕЙСЬКОГО ПОХОДЖЕННЯ
Вивчено поліморфізм 61 сорту нута європейського походження за 13 мікросателітними локусами. Виявлено 47 алельних варіантів. Три локуси були мономорфними, інші виявляли поліморфізм. Генетичне різноманіття сортів нута за всіма локусами, що визначалось індексом генетичного різноманіття Неі (D), становило 0,41. Зроблено висновки про незначне різноманіття сортів нута країн Європи за мікросателітними локусами. Найбільш поліморфною групою сортів виявилися сорти нута з Росії (D = 0,38), а найменш поліморфною – іспанські сорти (D = 0,25). Побудовано узгоджене дерево, що відображає найвірогіднішу дивергенцію сортів європейського походження, обговорюються можливі причини об’єднання сортів нута з різних країн в один кластер.
Ключові слова: Cicer arietinum L., микросателлиты, индекс полиморфности, генетическое разнообразие, дивергенция сортов; Cicer arietinum L., мікросателіти, індекс поліморфності, генетичне різноманіття, дивергенція сортів
