РЕЗЮМЕ. Целью настоящего исследования было изучить ассоциацию аллельных вариантов гена инозин трифосфат пирофосфатазы (ITPA) с анемией, индуцированной комбинированной терапией пегилированным интерфероном (PEG-IFNα) и рибавирином (RBV) у пациентов из Украины с хроническим гепатитом С (ХГС). Данные собраны у 80 пациентов с ХГС, которые имели первый генотип вируса. Все участники исследования получали стандартные дозы PEG – IFNα и RBV. В соответствии с изменениями уровня гемоглобина пациенты были разделены на исследуемую группу (42 пациента с анемией) и контрольную (38 пациентов без признаков анемии). Ге-нотипирование полиморфных вариантов rs1127354 и rs7270101 гена ITPA проводили с помощью ПЦР с последующим ПДРФ анализом. Распределение генотипов по полиморфному варианту rs7270101 достоверно не отличалось в группе ХГС пациентов с RBV-индуцированной анемией и без нее. Частота носителей аллеля rs1127354 A была выше в группе пациентов c ХГС без анемии (23,7 %) по сравнению с группой пациентов с анемией. Частота соответствующего аллеля в контрольной группе (13,2 %) была выше, чем в группе пациентов с анемией (4,9 %)почти втрое. Найдена достоверная ассоциация полиморфного варианта rs1127354 гена ITPA с протекцией против рибавирин-индуцированной гемолитической анемии у пациентов из Украины с ХГС. Полиморфный вариант rs1127354 может служить фармакогенетическим маркером для коррекции противовирусной терапии гепатита С во избежание побочных эффектов.
РЕЗЮМЕ. Метою даного дослідження було вивчити асоціацію алельних варіантів гена інозин трифосфат пірофосфатази (ITPA) з анемією, індукованою комбінованою терапією пегильованим інтерфероном (PEG-IFNα) і рибавірином (RBV) у пацієнтів з України з хронічним гепатитом С (ХГС). Дані були зібрані у 80 пацієнтів з ХГС, які мали 1-ий генотип вірусу. Всі учасники дослідження отримували стандартні дози PEG-IFNα та RBV. Відповідно до змін рівня гемоглобіну, пацієнти були розподілені на: групу дослідження – 42 пацієнти з анемією, індукованою комбінованою терапією, та контрольну групу – 38 пацієнтів без ознак анемії. Генотипування поліморфних варіантів rs1127354 та rs7270101 гена ITPA проводили за допомогою ПЛР з наступним ПДРФ аналізом. З метою оцінки достовірності відмінностей в розподілі генотипів та алелів використовували точний тест Фішера. Розподіл генотипів за поліморфним варіантом rs7270101 достовірно не відрізнявся в групі ХГС пацієнтів з RBV-індукованою анемією та без неї. Частота носіїв алеля rs1127354 A була достовірно вище (P<0,05) в групі ХГС пацієнтів без анемії (23,7%), порівняно з групою пацієнтів з анемією. Частота відповідного алеля в контрольній групі була також достовірно вищою (P<0,05) та перевищувала таку в групі пацієнтів з анемією(4,9%) майже втричі. Було знайдено достовірну асоціацію поліморного варіанта rs1127354 гена ITPA із захистом проти рибавірин-індукованої гемолітичної анемії у пацієнтів з хронічним гепатитом С з України. Поліморфний варіант rs1127354 може слугувати фармакогенетичних маркером для корекції противірусної терапії гепатиту С з метою уникнення побічних ефектів.
Ключові слова: Хронический гепатит C, ген ITPA, побочные эффекты, гемолитическая анемия, фармакогеномика
Хронічний гепатит C, ген ITPA, побічні ефекти, гемолітична анемія, фармакогеноміка