Одним із найбільш відомих прикладів успішної інвазії рослин на Європейському континенті є стрімке поширення розрив-трави залозистої (Impatiens glandulifera Royle). Завезений до Європи з Гімалаїв у першій половині XIX-го сторіччя як садово-декоративна та медоносна рослина цей вид спочатку натуралізувався у Великій Британії, звідки він розселився по всій території Європи. Не дивлячись на активну інвазію I. glandulifera на території Східної Європиб генетичне різноманіття популяцій розрив-трави залозистої в цьому регіоні досі не досліджувалось. В цій роботі ми визначили варіанти двох ділянок хлоропластної ДНК (хпДНК), trnS-G і rpl32-trnL (UAG), які наявні у зразках I. glandulifera з України та порівняли їх із варіантами з території континентальної Європи і Великої Британії, а також із варіантами з Індії та Пакистану. Встановлено поширення по всій території континентальної Європи двох гаплотипів I. glandulifera, T1-R1 і T2-R2, які відрізняються за обома використаними для аналізу ділянками хпДНК. Дивергенція цих двох гаплотипів відбулась ще в межах нативного ареалу. Різноманіття варіантів хпДНК I. glandulifera виявилось значно вищим у нативному, ніж в інвазійному ареалі. Розповсюдженість двох хлоропластних гаплотипів у Європі підтверджує гіпотезу множинної інтродукції I. glandulifera. Нерівномірне поширення двох гаплотипів T1-R1 і T2-R2 на території України може вказувати на прояв ефекту засновника.
Ключові слова: біоінформатичний аналіз, генетичний поліморфізм, молекулярна геноміка, молекулярна еволюція та філогенія, хлоропластна ДНК, Impatiens
